Про встановлення місцевих податків на території Великокрупільської сільської ради на 2018 рік

ВЕЛИКОКРУПІЛЬСЬКА СІЛЬСЬКА  РАДА

СЬОМОГО СКЛИКАННЯ

ЗГУРІВСЬКОГО  РАЙОНУ     КИЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 

  Р І Ш Е Н Н Я

 

Про встановлення місцевих податків
 на території   Великокрупільської  сільської ради на 2018 рік

 

 

          На виконання п.24 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні», від 21 травня 1997 року №280/97 (із змінами), п. З та п. 4 ст. 12 розділів ХІІ, ХІІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами), сільська рада вирішила: 

 

1. Встановити на території  Великокрупільської сільської ради на 2018 рік податок на майно.

Податок на майно складається з:

-      податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;                                                         -      транспортного податку;                                                                                                                      -      плати за землю;

2.      Встановити на території Великокрупільської сільської ради  акцизний податок з реалізації через роздрібну торговельну мережу підакцизних  товарів.      

3.     Встановити єдиний податок для фізичних осіб – підприємців

4.      Затвердити Положення по місцевих податках (додаток №1).                       

5.     Доручити секретарю сільської ради забезпечити офіційне оприлюднення  даного рішення.   

                                                                                                                                                    6.     Бухгалтеру сільської ради прийняте рішення у десятиденний строк з дня оприлюднення надіслати до Згурівського  відділення Переяслав- Хмельницької ОДПІ, постійно здійснювати контроль за надходженням  місцевих податків.

7.   Дане рішення діє з 01 січня 2018 року.

8.   Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію  сільської ради з питань планування бюджету, фінансів та соціального розвитку села.     

 

Сільський   голова                                 Н.І.Козловець                                                                                                                         Великий Крупіль

14 липня 2017 року

№ 111-18-УІІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               Додаток 1

                                                                               до  рішення   сільської   ради

                                                                     від 14 липня 2017 року

                                                     № 111-18-УІІ

                                                                                      

ПОЛОЖЕННЯ ПО  МІСЦЕВИХ  ПОДАТКАХ 

Розділ I. Податок на нерухоме майно.

Податок на майно складається з:

  • Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
  • Транспортного податку;
  • Плати за землю.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

1. Платники податку.

1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2. Об'єкт оподаткування

2.1. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

2.2. Не є об'єктом оподаткування:

а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;

е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

 3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

3.2. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

3.3. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

4. Пільги зі сплати податку

4.1. База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку - на 120 кв. метрів.

в) для нежитлових приміщень господарських (присадибних) будівель (допоміжні приміщення) – сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції  - на 180  кв.метрів

г) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, втому числі їх часток (у разі одночасного перебування  у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

4.2. Звільнити від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки(щодо об’єктів житлової та нежитлової нерухомості):

- інвалідів першої і другої групи;

-  фізичних особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

-  пенсіонерів(за віком);

- ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- фізичних осіб, визнаних законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

- учасників антитерористичної операції на сході України, та членів їх сім’ї (щодо об’єктів житлової та нежитлової нерухомості).

5. Ставка податку

5.1. Ставки податку встановлюються в таких розмірах за 1 кв. метр загальної  площі об'єкта житлової і нежитлової нерухомості:

а) Ставки податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у розмірі  0,5 відсотка  розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

 б) Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних – 0,05 відсотка, та юридичних осіб, у розмірі 0,1 відсотка  розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

6. Податковий період

6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

7. Порядок обчислення суми податку

7.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку.

Обчислена сума податку розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

  1. об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
  2. розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
  3. права на користування пільгою із сплати податку;
  4. розміру ставки податку;
  5. нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

7.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об’єктів  оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком.

8.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

9. Порядок сплати податку

9.1. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об’єктів  оподаткування і зараховується до бюджету села  згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

9.2. Строки сплати податку

9.3. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

  • фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
  • юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Розділ I І.Транспортний податок.

1. Платники податку.                                                                                                   1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу є об’єктами оподаткування.

2. Об'єкт оподаткування.

2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

3. База оподаткування.                                                                                        3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу.

4. Ставка податку.                                                                                               4.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі  25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу.

5. Податковий період

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

6. Порядок обчислення та сплати податку.

6.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючи органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

6.3.Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня
2018 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2018 року органи внутрішніх справ зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

6.4. Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

6.5. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

6.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

7. Порядок сплати податку.

7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до  бюджету села  згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

8. Строки сплати податку.

8.1. Транспортний податок сплачується:

  • фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
  • юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Розділ IІІ. Плата за землю

1. Земельний податок.

1. Платниками земельного податку є:

1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

1.2. землекористувачі.

2. Об'єкти оподаткування земельним податком

Об'єктами оподаткування є:

2.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

2.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

3. База оподаткування.                                                                                                                      3.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;

3.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

4. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено ( незалежно від місцезнаходження)

4.1. Встановити ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування -  1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - 0,4 відсотки  від їх нормативної грошової оцінки.                                   4.2. Встановити ставку податку в розмірі 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).                                                                   5.  Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

5.1. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по  Київській області.

6. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

6.1 Від сплати податку звільняються:

-  інваліди першої і другої групи;

-  фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

-  пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

-  фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

6.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

6.2.1. для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

6.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

6.2.3. для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

6.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

6.2.5. для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

6.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

7. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб.

7.1. Від сплати земельного податку в 2018 році звільняються в розмірі 100 відсотків:

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, заклади, установи та організації, які повністю утримуються  за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

-  дошкільні, загальноосвітні та навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

7.2. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, крім будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

        Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел користування.

7.3. Вивільнені кошти спрямовувати на проведення капітального та поточних ремонтів приміщень, впровадження заходів з енергозбереження та зміцнення матеріально-технічної бази зазначених підприємств.

8. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Не сплачується податок за:

8.1. земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

8.2. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

8.3. земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

8.4. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;

8.5. земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

9. Податковий період для плати за землю.

9.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

9.2. Базовий податковий (звітний) рік починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

10. Порядок обчислення плати за землю.

10.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

11. Строк сплати плати за землю.

11.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

11.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

11.3. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

11.4. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за ново відведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

11.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

11.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

11.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

11.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

12. Орендна плата.

12.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки  переліки  орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік та інформувати відповідний контролюючий орган про укладання нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

12.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

12.3. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

12.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

12.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

- може перевищувати граничний розмір орендної плати (12 %) у разі визначення орендаря на конкурентних за засадах.

12.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

12.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк та порядок її зарахування до бюджету  застосовується  аналогічно  до плати земельного податку.

 

               1У. Акцизний податок з реалізації через роздрібну торговельну

                                       мережу підакцизних товарів

1. Встановити акцизний податок з реалізації через роздрібну торговельну мережу пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, біодизелю та скрапленого газу в розмірі  5  відсотків.

                                  У.  Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців.

            Для першої групи платників єдиного податку в розмірі 10 відсотків від мінімальної заробітної плати, яка буде діяти на 01.01.2018 року.

            Для другої групи платників єдиного податку в розмірі  20 відсотків від мінімальної заробітної плати, яка буде діяти на 01.01.2018 року.

 

 

                    Секретар  сільської ради                            Г.В.Юндак.

 

 

 

 

 

 

 

Логін: *

Пароль: *