Історія
На південь від Чернігівщини, серед широких зелених лугів, всіяних жовтими і червоними квітами розташована Великокрупільська сільська громада до якої входять села Великий Крупіль та Малий Крупіль.
Площа земель сільської ради – 4801,2 га, площа села Малий Крупіль - 112.2 га, села Великий Крупіль – 351,2 га.
Назву Крупіль села отримали в честь родоначальника дореформеного села – Крупки. Перша згадка про Крупіль датується 20 березня 1625 року. Здавна Круполя славились хлібом, овочами, а в теперішній час- молочними ріками.
Друга згадка про Крупіль також пов'язана з селітрою. Так, 1636 року Крукпіль згадується як містечко, що належить до «Адміністрації селітряних маєтків» - організації, що займалася видобутком селітри на Україні.
4-м червня 1704 року датований тестамент, в якому вказується, що колишній переяславський полковник Родіон Дмитрашко осадив (тобто заснував) село Круполе.
Офіційне заснування - 1800 рік.
У 1878 році стару крупільську церкву «по ветхости» розібрали, а замість неї в тому ж році поставили нову, теж дерев'яну. Значну кількість грошей на будівництво Михайлівської церкви пожертвував сам поміщик Бутович. При храмі діяли бібліотека та земське училище, прихід складали Великий та Малий Крупіль.
У 1902 році Михайлівська церква має 2441 прихожанина, а її настоятелем є Димитрій Філянський.
Станом на 1910 рік містечко має 317 дворів, з них 163 належить козакам, 135 – селянам, 1 – євреям, 3 двори належали непривілейованим верствам інших занять, а у 10 дворах проживали привілейовані верстви. Загалом населення становило 1694 людини. У Великому Круполі був паровий млин, що на той час було досить рідким явищем, а крім нього було ще чимало звичайних вітряків, що зосереджувалися в основному на нинішній Голубівщині. Працювали церковно-приходська, а згодом – народна школа, де було 2 учителі.
Загалом, містечко було одним з торгівельних центрів Східної Київщини. За хлібом приїжджали купці, закупали і везли додому. Містечко славилося грубими сукнами, які скупляли люди, зокрема, із Золотоноші. Загалом, тут був торгівельний осередок, де багато купців відкривали свої лавки. Розташовувався ярмарок на горбі у центрі села, і діяв постійно. Подальшому розвитку торгівлі та ремесел завадили відсутність залізниці та Громадянська війна. На найвищому місці розташовувався двір поміщика Бутовича, а у центрі стояли ще два його будинки – тут була економія, конюшня, амбари, скотові двори та казарми для наймитів. Щоденно у Бутовича працювали декілька сотень селян, декотрі інші брали земельні ділянки в оренду, а ще деякі йшли працювати до інших місць на літо.
У селі відбуваються події, описані в романі Олеся Гончара "Таврія".
1917 року у селі спалахнуло повстання проти поміщика Бутовича. Проводирями повстання були Іван Степанович Гудименко, Василь Харитонович Гудименко, Іван Трохимович Усмединський, Н. Т. Приходько. Організаторами «поділу» майна Бутовича виступили Михайло Гаврилович Шашко, Василь Федорович Яхно, Михайло Якович Кулага та Іван Андрійович Опанащенко. Наступні події Громадянської війни та Української революції призвели до загибелі багатьох жителів Круполя.
У 1923-1925 роках Крупіль входить до складу Лехнівського району Прилуцького округу, будучи центром Великокрупільської сільради, до складу якої, окрім власне Великого Круполя, входив ще хутір Корбина Гребля. 1925 року Лехнівський район відійшов Київському округу.
У 1927 році у Великому Круполі налічувалося вже три ТСОЗи.
Під час Голодомору 1932-1933 років у Великому Круполі загинуло 46 людей. На їх честь 20 листопада 2008 року, поставлений пам'ятник висотою 3,5 м- білий хрест, прикритий рушником, виготовлений з бетону з мармуровою крихтою. Автори композиції Сидорук О.Ю. та Крилов Б.Ю.
1936 року утворено Великокрупільську сільраду у складі Березанського району.
1938 року на Всесоюзній виставці досягнень народного господарства у Москві крупільчани М.Л. Усмединський та А.М. Усмединська були нагороджені медалями «За трудову доблест»ь, О.І. Ященко - малою срібною медаллю ВДНГ.
Великий Крупіль був захоплений німецькими військами 23 вересня 1941 року. З фронтів Другої світової війни не повернулося 142 крупільчанина, ще близько 200 юнаків та дівчат були вивезені на примусові роботи до Німеччини. Радянські війська зайняли Крупіль у вересні 1943 року.
1950 року до складу Великокрупільської сільради увійшло село Малий Крупіль.
1962 року село було повністю електрифіковане, почалася поступова газифікація. Наступного року Великий Крупіль переходить до складу Яготинського району, з 1965 року - Баришівського. 4 травня 1984 року утворилася Великокрупільська сільська рада у складі Баришівського району, до якої увійшли села Великий і Малий Крупіль. З утворенням 1986 року Згурівського району сільрада перейшла до нього.
1 вересня 1973 року була урочисто відкрита нова шкільна будівля, що функціонує за призначенням. А з 2014 року отримала статус Великокрупільський НВК «Загальноосвітня школа 1-11ступенів – дитячий садок». Так, у 2015-2016 навчальному році в школі навчалися 59 дітей, дитячий садок відвідують 40 діток.
2006 року розпочалося будівництво комлексу ферм Української Молочної Компанії на місці старої ферми. На даний час працює близько 238 чоловік, чисельність стада 7320 голів.
На території Великокрупільської сільської ради знаходяться такі сільськогосподарські підприємства:
- ТОВ «УКРАЇНСЬКА МОЛОЧНА КОМПАНІЯ» (керівник Рубцов Олег Володимирович)
- ПП «Агрофірма «Скіпщина» (керівник Очколяс Сергій Григорович)
На території сільської ради працюють 6 фермерських господарства: «Сосновий бор» - керівник Семена М.М., «Артем» - керівник Козловець Ю.М., «Надія» - керівник Шкарупілий В.С., «Крупільське» - Фольварочний О.А.
На території Великокрупільської сільської ради знаходяться:
- 6 торгівельних закладів,
- два фельдшерсько-акушерські пункти,
- два Будинки культури та сільська бібліотека.
